17 листопада святкуватиме свій 50-річний ювілей відомий український письменник Андрій Кокотюха, один з найплодючіших авторів у сучасній Україні. Героїв для своїх романів він шукає в минулому і зазначає: аналогій із сьогоднішніми подіями в історії нашої країни достатньо..
Слово «Кокотюха» стало своєрідним брендом, насамперед сучасної літератури, а ще журналістики, кінематографа і блогосфери.
Андрій Анатолійович — за освітою журналіст, а в реаліях письменник, сценарист і оглядач — творить і одночасно відслідковує актуальні суспільно-політичні процеси. Його думки завжди влучні, подані під незвичним кутом і часто розвінчують багато міфів.
Кокотюха А.Темна вода. Роман / Андрій Кокотюха — Київ : Нора-Друк, 2006. — 259 с.
Воно живе на дні Тихого затону в зачарованій Десні. Воно — породження деснянських легенд, міфів або — чиєїсь хворобливої фантазії. Підводне чудовисько ніхто не бачив, але його бояться жителі довколишніх сіл. Бо воно виходить з води і вбиває рибалок. Але чудовисько залишає сліди. Отже, воно не міфічне, має плоть і кров. Слід бере колишній опер Віталій Мельник, сищик із поганою репутацією, нестандартним мисленням та залізною хваткою. Куди ведуть ці сліди? Відповіді — в фіналі одного з найкращих українських готичних детективів: «Темна вода».
Кокотюха А. Червоний: роман / Андрій Кокотюха. – Харків: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2017. – 320 с.
Для створення такого роману потрібно багато матеріалу, але головне — натхнення й письменницький хист. Усього цього в Андрія Кокотюхи вдосталь. Він написав роман за два з половиною місяці. Матеріалами йому слугували мемуари повстанців, публікації українських істориків та розмови зі свідками тих давніх подій.
Похвала від ворога — то найліпша похвала Ця книжка — це три розповіді про Данила Червоного від його найзапекліших ворогів. Міліціонер Михайло Середа щиро вважав упівця Червоного ворогом.
Кокотюха А. Київські бомби: Роман. - Харків, 2015. - 379 с.
1907 рік. У Російській імперії — конституційний переворот. Влада широким фронтом наступає на громадянські права та свободи людей. У відповідь звучать постріли та летять саморобні бомби. Київ тих часів стає ареною бойових дій. Тут, немов гриби, виростають бойові організації, чиї дії вже не підпорядковані єдиному центру.
Андрій Волох, молодий українець, вигнаний з університету за участь у протестах, теж бере до рук зброю. Тепер він — Полтава. І його подальша доля тісно переплітається з долями радикального ватажка бойовиків Залізняка, професійного
терориста Штерна, жандармського ротмістра
Підвисоцького та Фаїни — вдови страченого революціонера, котра прагне помсти. Але чи в повній мірі прийнятні ідеї тотального терору для таких, як Полтава? Тим більше якщо терор — зброя не лише бойовиків, а й влади, яка з ними бореться...
Підготувала: бібліограф Титаренко Валентина
Немає коментарів:
Дописати коментар