Цитати Олександра Довженка

Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий – зорі. Що кому.
"Щоденик"

Життя народу – у жнивах ланів.

"Щоденик" 

З усіх пристрастей людських етична пристрасть – єдина достойна і справжня пристрасть.

"Щоденик"  

Забудеш товариша, зоставиш у біді – даремно ти на світ рождався.

"Щоденик"  

Коли пристрастей немає, немає мистецтва...

"Щоденик"  

Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка.

"Щоденик"  

Людська душа – це чаша для горя. Коли чаша повна, скільки не лий уже, більше не вміститься.

"Щоденик"  

Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців.

"Щоденик" 

І стоїть Україна перед нашим духовним зором у вогні, як неопалима купина.

"Україна в огні" 

Чи є на світі ще такі поля, такі пшениці, сади, таке небо?
"Україна в огні"

О час! Великий, мудрий художник! Ти несеш на своїй палітрі не тільки сивизну нашу, чи задерті кирпи, чи короткозорість нашу, чи випадкові часом ознаки наших геройств, а щось незмірно більше, глибше і велике, що складає в блакиті майбутнього блискучої краси трагедійний портрет безсмертного нашого народу.

"Україна в огні"

Батьківщина - все!
"Україна в огні"

— Прощати треба один одному більше та співчувати, — тихо звернулась вона до Сіроштана.

"Україна в огні"

-Але, Людвігу, ти мусиш знати: у цього народу є нічим і ніколи не прикрита ахіллесова п'ята. Ці люди абсолютно позбавлені вміння прощати один одному незгоди навіть в ім'я інтересів загальних, високих. У них немає державного інстинкту. Ти знаєш, вони не вивчають історії. Дивовижно. Вони вже двадцять п'ять літ живуть негативними лозунгами одкидання бога, власності, сім'ї, дружби! У них від слова «нація» остався тільки прикметник. У них немає вічних істин. Тому серед них так багато зрадників. От ключ до скриньки, де схована їхня загибель. Нам ні для чого знищувати їх усіх. Ти знаєш, якщо ми з тобою будемо розумні, вони самі знищать один одного.
"Україна в огні"

Наш народ нагадує мені тютюн. Його весь час пасинкують. У нього велике, дебеле листя, а цвіту де-не-де.
"Зачарована Десна"

Єдина країна в світі, де не викладалася в університетах історія цієї країни, де історія вважалася чимось забороненим, ворожим і контрреволюційним, - це Україна (...) Де ж рождатися, де плодитися дезертирам, як не у нас? Де рости слабкодухим і запроданцям, як не у нас?
"Зачарована Десна"