Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші (Східний Пакистан) влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Загинуло 5 студентів. Відтоді цей день став днем полеглих за рідну мову. У жовтні 1999 року за ініціативою ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови. В Україні його відзначають із 2000 року.
19 лютого в центральній міській бібліотеці ім. І. П. Котляревського відбулась музично – літературна акварель «Мова – це душа народу». Бібліотекар абонементу Лариса Махора розповіла учням 9-го класу ОШ №2 про історію свята, традиції шанування рідної мови в різних країнах. Багато цікавого учні дізнались про нашу рідну українську мову. Розповідь бібліотекаря супроводжували відео кліпи з милозвучними українськими піснями, давні легенди, ліричні вірші про мову та веселі гуморески.
Мова-духовне багатство народу. «Скільки я знаю мов,стільки разів я людина»,- говорить народна мудрість. Та багатство, втілене в скарбниці мов інших народів, лишається для людини неприступним, якщо вона не оволоділа рідною мовою, не відчула її краси. Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, тим більше підготовлений її розум до оволодіння мовами інших народів, тим активніше сприймає серце красу слова.
Якщо в народу відібрати все - він усе може повернути. Але якщо відібрати мову, то він ніколи вже не створить її: вмерла мова в устах народу - вимер народ.
19 лютого в центральній міській бібліотеці ім. І. П. Котляревського відбулась музично – літературна акварель «Мова – це душа народу». Бібліотекар абонементу Лариса Махора розповіла учням 9-го класу ОШ №2 про історію свята, традиції шанування рідної мови в різних країнах. Багато цікавого учні дізнались про нашу рідну українську мову. Розповідь бібліотекаря супроводжували відео кліпи з милозвучними українськими піснями, давні легенди, ліричні вірші про мову та веселі гуморески.
Мова-духовне багатство народу. «Скільки я знаю мов,стільки разів я людина»,- говорить народна мудрість. Та багатство, втілене в скарбниці мов інших народів, лишається для людини неприступним, якщо вона не оволоділа рідною мовою, не відчула її краси. Чим глибше людина пізнає тонкощі рідної мови, тим більше підготовлений її розум до оволодіння мовами інших народів, тим активніше сприймає серце красу слова.
Якщо в народу відібрати все - він усе може повернути. Але якщо відібрати мову, то він ніколи вже не створить її: вмерла мова в устах народу - вимер народ.
Для кожного народу дорога його мова. Плекайте, любіть рідну мову, бо коли розкрилиться наша мова, наша культура, наші звичаї і традиції, збагатиться наш великий український народ.
Музично – літературна акварель «Мова – це душа народу» допомогла учням оцінити скарби рідної мови та спонукала до зустрічі з найдавнішим порадником - книгою.
Немає коментарів:
Дописати коментар