Котляревка

Сайт Ізмаїльської центральної міської бібліотеки ім. І.П. Котляревського

Сторінки

  • Головна сторінка
  • Наша бібліотека
  • Виставки та інсталяції
  • ЗМІ про бібліотеку
  • Історія бібліотеки
  • В колі друзів
  • «Ти як?»
  • Юнацький клуб «Контакт»
  • Забути неможливо
  • Міжнародні програми
  • ПДГ
  • Творчість наших співробітників
  • Інтернет-ресурси
  • ПЄІ

18 серпня 2026

Великі вчені - наші земляки

Не можна збудувати майбутнє, не знаючи історії своєї країни, рідного краю, своєї родини. Ми маємо знати своє минуле, щоб розуміти, ким є сьогодні і куди йти далі. Історія дає нам силу, вчить на помилках та об'єднує нас. Багато уродженців Бессарабського краю, досягнувши видатних досягнень у різних областях, стали справжньою гордістю України. Кожен із них зробив значний внесок в українську та світову скарбницю науки, вплинув на життя співвітчизників у різних сферах. Наші земляки відрізнялися вмінням вести людей за собою та добиватися перемоги у найважчих ситуаціях. Безсумнівно, на Ізмаїльщині, звідки вони родом чи де росли і тривалий час працювали, - витоки їхніх талантів, рішучості та сил. Інформ-досьє «Великі вчені - наші земляки» присвячене видатним вченим із нашого регіону, які зробили значний внесок у різні галузі науки.
Бабов, Дмитро Михайлович (11.10.1926, Ізмаїл, Ізмаїльський повіт, Королівство Румунія - 15.10. 1983) Доктор медичних наук, професор, педагог. Закінчив Одеський медичний інститут(нині Одеський національний медичний університет).В інституті пройшов шлях від асистента, кандидата наук і доцента, завідувача кафедри загальної гігієни , декана по роботі з іноземними студентами, професора кафедри гігієни та професійних захворювань, проректора з навчальної роботи до ректора. Основними напрямки наукових досліджень: проблеми загальної гігієни, специфіка професійних захворювань, гігієна праці. • Евгений Бэдэрэу (19 сентября (2 октября) 1887, Ізмаїл, Бессарабська губернія— 11 марта 1975, Бухарест, Румунія) — румунський фізик, доктор наук, професор, член Румунської академії наук. Засновник румунської школи фізики плазми. Він навчався в Ізмаїльській гімназії, яку закінчив у 1905році. Професійну освіту здобув в технічному училищі, м. Грац та у Вищій школім. Піза (Італія), де у 1912 році захистив дисертацію. Працював асистентом в Інституті експериментальної фізики (Піза). Після успішного складання іспиту на ступень магістра, був призначений завідувачем відділу Державного інституту оптики в Петрограді. Був депутатом Сфатул церій від мешканців Ізмаїла, депутатом румунського парламенту. Працював на посаді декана факультету точних наук у Чернівцях. У 1935 році став одним із засновників Румунської академії наук. У 1948 році був обраний її дійсним членом. У 1940-1944 роках був технічним директором Румунської радіомовної компанії. У 1949-1956 роках був завідувачем кафедри
оптики та спектроскопії Інституту фізики Бухарестської академії. У 1955 році створив акустичну комісію та став її керівником. У 1956-1975 роках був директором Інституту фізики Румунської академії. Заснував національну школу з вивчення фізики плазми та газових розрядів. Автор понад 40 оригінальних наукових праць, які публікувалися у провідних європейських журналах. На його честь названо вулиці в румунських містах. Нагороди 1962 - емерит-професор. Одним із перших кавалерів ордену «За наукові заслуги». став румунський вчений-фізик Євген Бедереу (1966). • Георгієв, Стефан. Стефан Георгієв народився 1 серпня 1859 року в Болграді губернаторство Бессарабія., де й здобув середню освіту. У 1878 році закінчив Болградську класичну гімназію та виїхав до Болгарії. Спочатку працював судовим писарем у Бабадазі, а згодом — учителем. У 1878–1879 роках викладав у двокласній школі у Варні. Протягом наступного навчального року працював у класичній гімназії в Софії, а в 1880–1881 роках — у вчительській семінарії в Дупниці. У 1881 році він отримав державну стипендію і вирушив до Праги, де протягом двох років вивчав природничі науки. Згодом він поїхав до Лейпцига для вивчення ботаніки. Після початку Сербсько-болгарської війни 1885 року Стефан Георгієв повернувся до Болгарії та вступив добровольцем до студентського легіону. По завершенні війни він повернувся до Лейпцига, де в 1886 році завершив навчання, здобувши докторський ступінь із працею під назвою «Beitrag zur vergleichenden Anatomie der Chenopodiaceen» («Про порівняльну анатомію лободових»). Це була перша наукова праця в галузі ботаніки, написана болгарином. Він повернувся до Болгарії та протягом чотирьох років викладав природничі науки в Софійській гімназії. У 1891 році у
Вищій школі Софії було створено фізико-математичне відділення, де він очолив кафедру ботаніки. У 1895 році він отримав звання професора Вищої школи. Він обіймав посаду декана факультету в 1895–1896 та 1899–1900 навчальних роках. З 1898 року був дійсним членом Болгарського літературного товариства. Після повернення до Болгарії у 1886 році Стефан Георгієв вивчав болгарську флору, збираючи зразки у вільний час. Особливу увагу у своїх дослідженнях він приділяв флорі Південної Болгарії (Фракії). У період з 1887 по 1889 рік він проводив польові дослідження на південних схилах Балканських гір, у Родопах та на Верхньо фракійській низовині, зібравши значний обсяг цінних матеріалів. Результати своєї роботи він опублікував у праці під назвою «Матеріали до флори Південної Болгарії». Завдяки цим дослідженням він виявив 330 видів рослин, нових для флори Південної Болгарії. 6 серпня 1887 року поблизу села Хаджиєво він зібрав зразки *Gypsophila scorzonerifolia* вже після завершення періоду цвітіння. Він визначив їх як *Gypsophila scorzonerifolia* — вид, що не трапляється в Болгарії, — і не змінив свого початкового визначення навіть після того, як під час наступного візиту до пагорбів Бесапарські Ридове 9 червня 1891 року зібрав квітучі екземпляри. Він склав вичерпний перелік альпійських і льодовикових рослин, що налічував 275 видів. Він відкрив 520 видів рослин, нових для Болгарії, і сформував гербарні колекції, що містили близько 50 000 зразків. У 1892 році він заснував Університетський ботанічний сад у Софії — з 6000 дерев і кущів та оранжереєю на 3500 рослин — а також Ботанічний інститут. Помер 10 травня 1900 р. у селі Герберсдорф, Пруссія (нині село Соколовсько, Польща). Вулиця в районі Драгалевці в Софії названа на честь професора Стефана Георгієва. На честь Стефана Георгієва його
• Доватур Аристид Иванович (1897-1982) филолог-классик, историк античности, доктор филологических наук, профессор, автор фундаментальных трудов по истории античной литературы и общественной мысли, глубокий исследователь и блестящий переводчик памятников античной письменности, как литературных, так и эпиграфических. Один из самых замечательных людей нашего времени, чья личная судьба может служить ярчайшей иллюстрацией судьбы всей интеллигенции в XX столетии. Аристид Иванович Доватур родился 23 октября / 5 ноября 1897 года в небольшом бессарабском городке Рени, в семье кадрового офицера Ивана Михайловича Доватура. Батько мав французьке коріння. Арістид Іванович, не маючи можливості вступити до Саратова на історико-філологічний факультет (1915 року Саратовський університет існував у складі лише одного медичного факультету), їде до Києва, де у листопаді 1915 року стає студентом історико-філологічного факультету університету Святого Володимира. Потім, як тільки в Саратовському університеті відкрився факультет, що його цікавить, Арістид Іванович подає прохання і з 1917 року продовжує навчання вже в Саратовському університеті на історико-філологічному факультеті університету. Закінчив Саратовській університет у 1922р. У Саратовському університеті А. І. Доватур вже склався як фахівець-антиковід; його випускний твір, присвячений елегіям Солона, був удостоєний золотої медалі, а сам він був відряджений до Петрограда «як залишений при університеті для продовження наукових занять». Закінчив аспірантуру Ленінградського університету. У 1926 році Доватур почав працювати науковим співробітником та бібліографом у Державній Публічній бібліотеці. Пізніше, у 1933-1934 роках, він працював бібліографом також і в Бібліотеці Академії наук. У 1932-35 роках викладав на кафедрі класичної філології ЛІФЛІ та
кафедрі стародавньої історії істфаку ЛДУ. З 1933 р. – співробітник кафедри класичної філології. Потрапив у тиски радянського терору: був висланий на 5 років до Саратова(1935). Згодом заарештований і засуджений до 10 років позбавлення волі за звинуваченням у контрреволюційний діяльності(1937). Звільнений у 1947 році. У 1955 році, Доватур отримав, нарешті, довгоочікувану довідку про повну реабілітацію. Він негайно оформив право на постійне проживання у Ленінграді та повернувся на роботу до Ленінградського університету – доцента на рідну йому кафедру класичної філології. З вересня 1957 року призначено в. о. завідувача кафедри класичної філології, з серпня 1958 року – завідувач кафедри, яку очолював до 1971 року. В 1964 він захистив докторську дисертацію, опубліковану потім під назвою «Політика і Політії Аристотеля» (М.-Л., 1965). У грудні 1966 року затверджено у званні професора кафедри класичної філології ЛДУ. А. І. Доватур – видатний оригінальний учений, автор фундаментальних праць з історії античної літератури та суспільної думки, глибокий дослідник та блискучий перекладач пам'яток античної писемності, як власне літературних, так і епіграфічних. У 1971 році А. І. Доватур несподіваним і образливим чином, через нібито похилого віку, був звільнений з університету. На щастя, йому дали місце старшого наукового співробітника (професора-консультанта) у Ленінградському відділенні Інституту історії Академії Наук СРСР.. Неоціненний внесок Арістид Іванович вніс у розробку античної історії Північного Причорномор'я, беручи участь у створенні «Корпусу боспорських написів» (М.-Л., 1965), де йому, крім дослідження кількох сотень написів, належить ще вичерпний нарис граматики. У новому підготовленому ЛОІІ АН СРСР фундаментальному виданні, присвяченому Скіфському логосу Геродота, А. І. Доватуру належить широке історіографічне дослідження - огляд штудій Скіфського логосу Геродота в зарубіжній науковій літературі, починаючи з XVIII століття.
Книги А. І. ДОВАТУР АРИСТОТЕЛЬ СОБРАНИЕ СОЧИНЕНИЙ В 4-х ТОМАХ. ПЕРЕВОД И РЕД. А. И. ДОВАТУР 17 березня 1982 року він провів останні заняття зі своїми учнями, а вранці 18 березня його не стало. • Дулицький Семен Осипович (17(29). 11. 1883р. — 16. 01. 1956)— лікар-педіатр. Народився в повітовому місті Ізмаїл, розташованому в південній Бессарабії на березі Дунаю, в другій єврейській гільдії купецькій сім'ї. Його батько Йосип-Герш Зельманович Дулицький (1841-?), був уродженцем Ізмаїла; мати, Мар'ям (Марія) Дулицька, походила з Кишинева, де батьки і одружилися в 1862 році.
Доктор медичних наук, професор (1931). Навчався у Віденському університеті, закінчив Новоросійський університет в Одесі. В 1910 закінчив медичний факультет Імператорського Новоросійського університету в Одесі і залишився там же ординатором в клініці дитячих хвороб. Після ординатури в 1912 році переїхав до Москви і включився в роботу Товариства боротьби з дитячою смертністю. У 1918—1923 роках працював у Московському відділі охорони материнства та дитинства, керував розробкою інструкцій щодо роботи ясел, консультацій та будинків немовляти. У 1923 році - в дитячій лікарні імені М. Ф. Філатова організував і очолив грудне відділення, дитячу та жіночу консультації, відділення для хворих дітей старшого віку, будинок немовляти та дитячу кухню. Докторська дисертація Дулицького була присвячена проблемі піурії у ранньому дитячому віці. У 1926—1930 роках вів курс хвороб раннього дитячого віку на курсах удосконалення лікарів, а 1931 року з урахуванням Дитячої лікарні імені М. Ф. Філатова організував у званні професора очолив кафедру педіатрії раннього віку педіатричного факультету Другого Московського медичного інституту . У 1940 році під редакцією С. О. Дулицького було видано збірку праць кафедри «Гострі шлунково-кишкові захворювання у дитячому віці». Член правління Московського та Всесоюзного товариств дитячих лікарів. У 1942-1943 роках завідував кафедрою педіатрії Київського медичного інституту імені О. О. Богомольця. Наукова діяльність Дулицького присвячена вивченню проблем інфекційних захворювань шлунково-кишкового тракту, грипу та гонореї у дітей. Опублікував ряд праць з ранньої діагностики, профілактики, нозологічної класифікації та лікування рахіту, вперше запропонував використання плацентарної крові для профілактики кору. У 1947 році на VI Всесоюзному з'їзді дитячих лікарів прийнято запропоновану С. О. Дулицьким класифікацію рахіту, якою російські педіатри користуються дотепер. Автор монографій «Профілактика та лікування літніх дитячих проносів» (1939) та «Лікування та профілактика хвороб раннього дитячого віку» (1942), підручника «Хвороби раннього дитячого віку» (1950), ряду памфлетів для Інституту санітарної освіти.
ПУБЛІКАЦІЇ: С. А. Бахмутська, В. А. Власова, С. О. Дулицький. Гострі шлунково-кишкові захворювання у дитячому віці. Відп. ред. проф. С. О. Дулицький, 1940. С. О. Дулицький. Лікування та профілактика хвороб раннього дитячого віку., 1942. 2-ге вид., перераб., 1949. С. О. Дулицький. Хвороби раннього дитячого віку. Підручник для педіатричних факультетів медичних інституцій., 1950. У інформаційному досьє «Великі вчені-наші земляки» ми розповіли про видатних співвітчизників, які зробили вагомий внесок у розвиток нашої країни та світу. У даному випуску представлено не повний перелік наших співвітчизників. У майбутньому ми плануємо наступні випуски, доповнене видання. Запрошуємо на Вас до Центральній міський бібліотеці імені І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України,41. Матеріал підготувала завідувачка інформаційно-бібліографічним відділом Семеріна Людмила Семенівна. Серпень 2026р.

at 12:30
Надіслати електронною поштоюОпублікувати в блозіПоділитися в XОпублікувати у FacebookПоділитися в Pinterest
Хештеги: інформ-досьє, Інформаційно - бібліографічний відділ, краєзнавство, наука, науковці

Немає коментарів:

Дописати коментар

Старіша публікація Головна сторінка
Підписатися на: Дописати коментарі (Atom)

Шановні користувачі! Під час повітряної тривоги бібліотека не працює.

Час обслуговування читачів на період воєнного стану:

Понеділок – пʼятниця:
 з 10:00 до 17:00

Вихідні дні: субота, неділя

Останній день місяця - санітарний

Рекомендована публікація:

«Мальовнича, рідна, незалежна Україна»

 Віртуальна патріотична виставка  До Дня Державного Прапора України (23.08.) та Дня Незалежності України (24.08.)               Найвизначніш...


Архів сайту:

  • ▼  2026 (124)
    • ▼  серпня (9)
      • Великі вчені - наші земляки
      • «Ти як?» Поради для онуків: як піклуватися про сво...
      • Пиріг Незалежності – 2026
      • «Покоління без кордонів»
      • «BOOK-сховище: випуск 7»
      • Автограф на пам'ять
      • 9 серпня - Всесвітній день книголюбів
      • 9 серпня - Міжнародний день корінних народів світу
      • «Ти як?» Навіщо мені та емпатія? І як їй навчитися?
    • ►  липня (24)
    • ►  червня (7)
    • ►  травня (27)
    • ►  квітня (14)
    • ►  березня (16)
    • ►  лютого (13)
    • ►  січня (14)
  • ►  2025 (172)
    • ►  грудня (8)
    • ►  листопада (17)
    • ►  жовтня (10)
    • ►  вересня (9)
    • ►  серпня (25)
    • ►  липня (24)
    • ►  червня (14)
    • ►  травня (18)
    • ►  квітня (15)
    • ►  березня (12)
    • ►  лютого (5)
    • ►  січня (15)
  • ►  2024 (175)
    • ►  грудня (8)
    • ►  листопада (14)
    • ►  жовтня (19)
    • ►  вересня (20)
    • ►  серпня (16)
    • ►  липня (13)
    • ►  червня (12)
    • ►  травня (17)
    • ►  квітня (13)
    • ►  березня (20)
    • ►  лютого (9)
    • ►  січня (14)
  • ►  2023 (178)
    • ►  грудня (24)
    • ►  листопада (16)
    • ►  жовтня (15)
    • ►  вересня (21)
    • ►  серпня (6)
    • ►  липня (12)
    • ►  червня (17)
    • ►  травня (15)
    • ►  квітня (16)
    • ►  березня (12)
    • ►  лютого (11)
    • ►  січня (13)
  • ►  2022 (53)
    • ►  грудня (6)
    • ►  листопада (9)
    • ►  жовтня (6)
    • ►  вересня (6)
    • ►  серпня (2)
    • ►  липня (3)
    • ►  червня (2)
    • ►  травня (2)
    • ►  квітня (4)
    • ►  березня (1)
    • ►  лютого (7)
    • ►  січня (5)
  • ►  2021 (105)
    • ►  грудня (5)
    • ►  листопада (4)
    • ►  жовтня (6)
    • ►  вересня (9)
    • ►  серпня (9)
    • ►  червня (13)
    • ►  травня (11)
    • ►  квітня (12)
    • ►  березня (13)
    • ►  лютого (15)
    • ►  січня (8)
  • ►  2020 (127)
    • ►  грудня (7)
    • ►  листопада (10)
    • ►  жовтня (8)
    • ►  вересня (11)
    • ►  серпня (8)
    • ►  липня (10)
    • ►  червня (7)
    • ►  травня (11)
    • ►  квітня (15)
    • ►  березня (23)
    • ►  лютого (12)
    • ►  січня (5)
  • ►  2019 (85)
    • ►  грудня (6)
    • ►  листопада (5)
    • ►  жовтня (5)
    • ►  вересня (8)
    • ►  серпня (4)
    • ►  липня (3)
    • ►  червня (5)
    • ►  травня (10)
    • ►  квітня (10)
    • ►  березня (11)
    • ►  лютого (9)
    • ►  січня (9)
  • ►  2018 (93)
    • ►  грудня (10)
    • ►  листопада (7)
    • ►  жовтня (8)
    • ►  вересня (5)
    • ►  серпня (1)
    • ►  липня (8)
    • ►  червня (7)
    • ►  травня (9)
    • ►  квітня (6)
    • ►  березня (12)
    • ►  лютого (13)
    • ►  січня (7)
  • ►  2017 (92)
    • ►  грудня (8)
    • ►  листопада (7)
    • ►  жовтня (9)
    • ►  вересня (10)
    • ►  серпня (7)
    • ►  липня (6)
    • ►  червня (9)
    • ►  травня (10)
    • ►  квітня (4)
    • ►  березня (6)
    • ►  лютого (9)
    • ►  січня (7)
  • ►  2016 (84)
    • ►  грудня (11)
    • ►  листопада (5)
    • ►  жовтня (4)
    • ►  вересня (8)
    • ►  серпня (3)
    • ►  липня (1)
    • ►  червня (3)
    • ►  травня (13)
    • ►  квітня (11)
    • ►  березня (10)
    • ►  лютого (9)
    • ►  січня (6)
  • ►  2015 (89)
    • ►  грудня (7)
    • ►  листопада (10)
    • ►  жовтня (4)
    • ►  вересня (8)
    • ►  серпня (2)
    • ►  липня (1)
    • ►  червня (12)
    • ►  травня (11)
    • ►  квітня (7)
    • ►  березня (8)
    • ►  лютого (15)
    • ►  січня (4)
  • ►  2014 (80)
    • ►  грудня (4)
    • ►  листопада (7)
    • ►  жовтня (7)
    • ►  вересня (12)
    • ►  серпня (6)
    • ►  липня (2)
    • ►  червня (4)
    • ►  травня (8)
    • ►  квітня (11)
    • ►  березня (6)
    • ►  лютого (7)
    • ►  січня (6)
  • ►  2013 (85)
    • ►  грудня (6)
    • ►  листопада (10)
    • ►  жовтня (10)
    • ►  вересня (8)
    • ►  серпня (4)
    • ►  липня (2)
    • ►  червня (9)
    • ►  травня (9)
    • ►  квітня (10)
    • ►  березня (8)
    • ►  лютого (6)
    • ►  січня (3)
  • ►  2012 (132)
    • ►  грудня (9)
    • ►  листопада (6)
    • ►  жовтня (21)
    • ►  вересня (3)
    • ►  липня (6)
    • ►  червня (12)
    • ►  травня (19)
    • ►  квітня (14)
    • ►  березня (22)
    • ►  лютого (13)
    • ►  січня (7)
  • ►  2011 (45)
    • ►  грудня (16)
    • ►  листопада (12)
    • ►  жовтня (15)
    • ►  вересня (2)

Підписуйтесь, аби не загубити!

Публікації
Atom
Публікації
Коментарі
Atom
Коментарі

Прогноз погоди:

Sinoptik - logo

Погода на найближчий час

Ізмаїл

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Прихильники

Translate

Пошук на сайті

Налаштування доступності сайту:

Розмір тексту:

Режим читання:

Powered by DaysPedia.com
Поточний Час в місті Измаїл
Вт., 30 Січня
07:28am 09:38 17:06pm

Сьогодні в читальному залі:

Сьогодні в читальному залі:
Книжкова виставка мовознавчої літератури «Україна починається з мови».

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»

Всеукраїнська програма ментального здоров'я «Ти як?»
Іноді життя випробовує нас так, що неможливо почуватися добре. У таких ситуаціях нормально тривожитися, боятися, не спати. Але з часом негативні емоції виснажують. Що з цим робити? Відповідь на це та багато інших запитань знайдете тут.

Сайт ЦБС для дорослих

Сайт ЦБС для дорослих

Краєзнавчий сайт

Краєзнавчий сайт

Наша бібліотека на YouTube

Наша бібліотека на YouTube

Наша бібліотека у Facebook

Наша бібліотека у Facebook
Святковий календар. Спілкуємося українською мовою



Загальна кількість переглядів сторінки