«Книжкові тренди: жіноча проза»

     Сьогодні літературу неможливо уявити без прекрасної половини людства. Багато творів письменниць стають бестселерами, отримують престижні нагороди та відмінні відгуки від критиків, входять до шкільних та вузівських програми.

    Говорячи про жіночу літературу ще кілька років тому, багато дослідників запитували: чи не надто жінки-письменниці зациклюються на минулому? Читаючи такі твори, можна побачити, що багато авторів звертаються до історичних сюжетів, ніби намагаючись зцілити рани предків.

    У 2026 році жіночі голоси значно голосніше говорять про справжнє, ніж раніше. Літературний світ збагатився великою кількістю нових імен та нових голосів.

      За роки незалежності сучасна українська жіноча література вийшла на новий рівень: у вітчизняному літературному світі з'являється все більше молодих, талановитих імен.

    Основна тематика жіночої прози охоплює проблеми сім'ї,

контрасту дитинства та дорослого життя, теми «втраченого раю», пошуку сенсу життя, зв'язку особистості та суспільства, проблеми «маленького людини».

     У цій добірці–  найпомітніші зразки жіночої прози, видані останнім часом.

    Пропонуємо вам познайомитися з найкращими представницями сучасної української жіночої літератури та їх творами.

     Вашій увазі огляд нових книг «Книжкові тренди: жіноча проза».     Література різноманітна, на будь який смак. Книги отримані від Українського інституту книги, за Державною програмою

      До Вашої уваги авторка книг із яскравими характерами, глибокими емоціями та неочікуваними сюжетними поворотами Волинську Олену. Книги Олени Волинської охоплюють різноманітні теми – від кохання та внутрішньої сили до філософських роздумів про долю.

 

      Волинська Олена (справжнє ім'я – Тюпіна Олена Володимирівна) (25 липня 1984, Звягель) – українська письменниця-прозаїк.  Раніше друкувалася під псевдонімом Елен Тен. Народилася 25 лютого 1984 року у місті Звягелі. Закінчила Новоград-Волинський економіко-гуманітарний колелдж (спеціальність «Діловодство») та Міжнародний економіко-гуманітарний університет (спеціальність «Українська філологія»).  Олена за освітою філолог, мешкає в місті Звягель на Житомирщині. Працює асистентом вчителя інклюзивного класу Ліцею № 4 Звягельської міської ради. Є учасницею Львівського жіночого літературного клубу. Входить до Львівського жіночого літературного клубу.

   Волинська, Олена.  «Мармурова жінка»[Текст] : [повість про Олену Пчілку] / Олена Волинська. – Брустури: Дискурсус, 2025. – 250 с.

     «Мармурова жінка» є унікальною книгою, бо це перша художня книга про Олену Пчілку, її повна біографія. Написана ніжно та з великою повагою і водночас із ґрунтовністю наукової праці.

    «Мармурова жінка» – це художньо-біографічна повість про життя й творчість Олени Пчілки–  видатної української інтелектуалки й мисткині – від дитячих років до останніх днів життя.

    На основі спогадів, листів та історичних фактів Олена Волинська вибудовує живий, емоційно насичений образ своєї героїні: допитливої, цілеспрямованої, але й вразливої жінки. Через призму її долі знайомить з побутом, традиціями й соціальними проблемами тогочасної України, а також з визначними постатями українського культурного життя.

     Повість поєднує документальну точність з художньою чуттєвістю, розкриваючи формування особистості, яка залишила глибокий слід в історії української культури.

     «Мармурова жінка» — це спроба повернути голос людині, що мала силу бути українкою тоді, коли це було небезпечно. Це книжка про пам’ять, спротив, жіночу силу й вогонь слова, який не згасає.

     Пропонуємо до Вашої уваги художні репортажі про життя, голоси та гідність сучасних ромських громад України.

      Райська Єва – журналістка і письменниця, яка спеціалізується на репортажах про соціально значущі теми, зокрема життя меншин та культурні спільноти.

     Маріанна Максимова (більш відома як Єва Райська, нар. 9 вересня 1991) – журналістка, письменниця, культурна менеджерка, радіоведуча, перекладач з французької мови, проромська активістка, спів засновниця «Радіо Котермак». Учасниця мистецьких резиденцій в Україні та Франції, літературних фестивалів, мистецьких проектів. Дружина знаного дрогобицького митця Олександра Максимова; є однією із дрогобицьких організаторів першого джазового фестивалю «Jazz Bez» (2016) у Дрогобичі; координаторка фестивалю «Місяць авторських читань» у Львові. Фіналістка літературного конкурсу «Кримський інжир» (2018).

      Райська, Єва. Бахтало. Історії українських ромів [Текст] / Єва Райська. – Брустури : Дискурсус, 2025. – 190 с.

    Збірка містить реальні історії представників ромських громад України. Авторка досліджує життя людей, які, попри стереотипи та соціальну стигму, зберігають свою ідентичність і людяність.

     До вашої уваги художні репортажі про ромські спільноти України — передусім про конкретних людей, які є частиною цих громад і, попри тривалу стигматизацію, суспільні стереотипи та складні життєві обставини, зберігають у собі людяність, щирість і відкритість до світу.

    Це багатогранна й цілісна робота, що відкриває читачеві сучасних українських ромів як особистостей, відданих своїй справі, складних, суперечливих, іноді наївних, але завжди живих і справжніх. Видання буде цікавим не лише тим, хто досліджує національні меншини України, а й усім, хто цікавиться довколишнім життям і цінує жанр художнього репортажу.

    Книжка також торкається урбаністичних контекстів: її герої живуть у містах, віддалених географічно й культурно, вони — військові, правозахисники, дослідники, письменники, а також «звичайні» роми, які самотужки долають життєві виклики. Це мозаїка голосів та історій, що має потенціал змінити суспільне сприйняття ромів в Україні.

     Тисячі українських родин уже роками живуть  у стані очікування – коли близька людина на фронті, у госпіталі або в полоні.        Про переживання, які рідко озвучують уголос, але які проживають щодня, розповідається у книжці Сеньовської Надії «Дружина героя: посібник з виживання».

   Надія Сеньовська народилася 21 липня 1982 року в Хмельницькій області – письменниця, голова ГО «Патріотичні й небайдужі», дружина військовослужбовця, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки та менеджменту освіти у Тернопільському національному педагогічному університеті імені Володимира Гнатюка.

Сеньовська, Надія. «Дружина героя: посібник з виживання». [Текст] / Н. Сеньовська. –Тернопіль: Джура, 2025. –128 с.                       

УДК 821.161.2'06-94

    Ця книжка містить історію непростого емоційного досвіду дружин і дівчат українських воїнів. Кожна з них варта підтримки й захоплення, бо дуже часто саме вона є «місточком» між воїном і мирним життям, яке він захищає. І, на жаль, ці жінки й дівчата переважно самотні, скільки б людей не було навколо... Ця книга спроба дати голос таким «безсловесним тіням», невидимим для суспільства. У ній немає готових порад «на всі випадки». Проте, авторка пропонує унікальне, глибоко особисте художнє дослідження емоційних та психологічних викликів, з якими стикається подруга Захисника, коли її чоловік відправляється на війну. Текст відкриває читачеві непростий світ очікування, болю, сумнівів та надії справжній квест на виживання. Авторка створює глибоке, дуже особисте художне дослідження емоційних і психологічних викликів, з якими стикається подруга Захисника, коли її чоловік відправляється на війну.

     Сьогодні розповімо Вам про новий роман «Бульбона» Іванни Стеф’юк – твір з елементами містики, що розповідає про трагедію багатьох українських сіл, які знищили, затопивши водою, щоб побудувати ГЕС.

 

    Іванна Стеф'юк (Олещук) (нар. 3 серпня 1989, Івано-Франківської області) — українська письменниця, літературознавиця, етнографка,

методистка. Членкиня Національної спілки письменників України (з 2013). Лавреатка літературно-мистецької премії імені Марка Черемшини, літературної премії імені Василя Стефаника та літературної премії імені Пауля Целана. Володарка почесної медалі Чернівецької ОДА та Чернівецької обласної ради «Вдячна Буковина». Кандидатка філологічних наук, докторка філософії в галузі філології. Номінантка (ІІ місце) Всеукраїнського конкурсу «Молодий вчений року» (2022) у рубриці «Наукова співпраця». Лавреатка (фіналістка) українсько-єврейської премії «Зустріч».

Стефюк, І. «Бульбона»[Текст]: [роман]/ Іванна Стефюк. – Брустури: ТОВ «Дискурсус»: вид-во: «Брустури», 2025. –224с.

    Роман, що поєднує сучасність, 40-80-ті роки ХХ століття і позачасся.  У центрі сюжету – розслідування Богдана Вовка, який намагається з’ясувати природу дивного видіння підводного світу, що відкриває перед ним драматичні сторінки минулого.

    Основна колізія розгортається навколо затоплених сіл, які пішли під воду, коли облаштовували водосховища для ГЕС. Попри те, що здебільшого географічні назви в романі метафоричні, в основу покладено фольклор, спогади та досвід жителів конкретних сіл Чернівецької, Хмельницької та Київської областей.

     В образі метафоричної річки Рибар мешканці різних регіонів України зможуть побачити «свою» річку і своє водосховище, а відтак – свої затоплені села. І в кожного буде інша версія – що це за річка і що це за села. Але у всіх – спільний «досвід Атлантиди», яка одного разу пішла під воду зі своїми віруваннями, легендами і пристрастями – з усім.

     Пропонуємо ретро детектив Наталії Тисовській «Справа про експропріацію», який відтворює мовні й культурні особливості під австрійської України початку ХХ століття.

   Наталія Ігорівна Тисовська народилася у 1973 році й виросла в Києві, навчалася у звичайній київській середній школі, потім — в КНУ ім. Тараса Шевченка. Наталія Тисовська українська письменниця-прозаїкиня, перекладачка та редакторка. Згодом трошки поїздила світами — закінчила магістратуру Університету Лейкгед у Канаді зі спеціалізацією в канадській літературі. Зараз працює завідувачем відділу художньої літератури у видавництві та мріє про часи, коли українська книжка виходитиме мільйонними накладами по всьому світу.

Тисовська,  Н. «Справа про експропріацію»[Текст]: [роман]                              / Наталя Тисовська. – К. : Нора-Друк, 2025. – 288 с. Серія Морок.

     Роман Наталії Тисовській «Справа про експропріацію» — це спроба оживити дух галицького містечка до великих потрясінь ХХ ст.

     Письменниця декілька років виношувала ідею написати роман у жанрі ретродетективу, але так, щоб читач відчув цілковите занурення в епоху.

     Авторка розповідає в художній формі детективу як уживалися тут українці, євреї і поляки.

    Старий Самбір, Австро-Угорщина, липень 1906 року. Літні вакації тільки починаються, а студент Орко Лінинський уже встиг стати свідком підозрілого самогубства. У Львові, в готелі «Дрезденському», невідомий юнак відібрав собі життя з пістолета. Орко, може, й постарався б забути це страшне видовище, але, повернувшись додому, він несподівано довідується, що самогубця теж родом зі Старого Самбора, а у львівському готелі навіщось оселився під вигаданим прізвищем.

 

     До Вашої уваги життєва історія, яка вражає психологізмом і реалістичністю. Свого роду сага, в якій ми бачимо не лише чуже життя, а й чуємо відлуння з життя автора Наталії Чайковській і саме ці моменти роблять цей твір насиченим, болючим, вражаючим…

 

     Наталія Чайковська народилася 5 серпня 1981 року в селі Ситовичі Волинської області Ковельського району. Дитинство пройшло в с. Оконськ на Маневиччині, де й закінчила школу. Закінчила ВШ «Луцький гуманітарний університет» за спеціальністю журналістика. Працювала 18 років у прес-службі державного органу. Зараз ФОП по напрямку зв’язків з громадськістю.

   Чайковська Наталія –українська письменниця та книжкова блогерка. Авторка психологічної прози, у своїх найновіших книжках звертається до найскладніших етапів української історії та зображує її, побачену очима простих людей. Роман «Очевидець» вийшов у фінал премії «Коронація слова» 2021 року.

       Наталія Чайковська у романі «Ластівка» у притаманному їй стилі занурення в реальні події і відтворення найменших деталей розповідає історію однієї родини.

Чайковська Наталія. Ластівка [Текст]: [роман] / Наталія Чайковська. – Київ : Нора-Друк, 2025.  –336 с.                         

УДК 821.161.2

Ч-15

    Наталія Чайковська написала не просто роман вона відновила пам’ять. Про село, якого більше немає. Про людей, які жили, кохали, вірили і були стерті з карти світу лише тому, що не підкорилися. 1950-ті роки. На Волині триває тотальна колективізація та «розвиток» колгоспів. Хтось сам і добровільно пішов працювати, хтось саботує всі вимоги комунізму, а хтось веде боротьбу, ховаючись у лісах. Посеред цього всього намагаються вижити в нових умовах жителі села Собʼятин.      

    В центрі подій опиняється молода вдова Меланія. Як прожити, коли навколо все руйнується? І як не втратити себе?

     На прикладі життєвої долі Меланії і її односельців Наталія Чайковська зображує трагедію окремої української людини й родини в умовах суспільних катаклізмів: хтось, рятуючи себе і близьких, іде до колгоспу добровільно, хтось ігнорує вимоги влади, хтось долучається до збройного спротиву, ховаючись у лісах.

    Відкрийте для себе сучасну українську жіночу літературу і нових митців слова!

Чекаємо на Вас у Центральній бібліотеці імені І.П. Котляревського

за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України,41.

Матеріал підготувала завідувачка

 інформаційно-бібліографічним відділом 

Семеріна Людмила Семенівна.

Травень 2026 року.