8 січня 1935 року народився Василь Симоненко — український поет і яскравий представник шістдесятників, якого називали «поетом без каменю за душею». Передусім Симоненка вирізняє трагічна історія. Народившись в мініатюрних Біївцях на Полтавщині, значну частину життя він провів студентом в Києві та журналістом в Черкасах. За життя Симоненко встиг видати лише одну поетичну збірку і помер, не доживши до свого 29-річчя декілька тижнів. Про Симоненка говорять, що його біографію треба вивчати як частину історії України.
До ювілею поета у читальному залі ЦМБ ім. І.П. Котляревського підготовлено книжкову виставку-одкровення «Лицар нескореного покоління», де представлено різноманітну літературу та періодичні видання, що яскраво висвітлюють як життєвий, так і творчий шлях Василя Симоненка.
«Для пісні своєї, для думи своєї в щасливу мить народила його Україна. І він – за прикладом наших кращих поетів – відплатив їй синівською вірністю, чистим горінням душі», – так ємно сказав про поета Василя Симоненка та його творчість письменник Олесь Гончар.
Любов до України – наскрізна тема всієї творчості Василя Симоненка. На вірші Василя Симоненка створено десятки пісень. Їх виконують і кобзарі, і поп-виконавці, і метал-гурти, їх співає молодь під гітару. Вітер часу не остудив творчі послання Симоненка, тому вогнем душі, синівською любов’ю і турботою жаріють вони і сьогодні.
Немає коментарів:
Дописати коментар