Новатор-байкар Петро Гулак-Артемовський

 

Бібліотечний нарис

(До 235-річчя від дня народження П. П. Гулака-Артемовського, українського поета і культурно-освітнього діяча (16 (27) 01.1790 – 1 (13) 10.1865))

 

      27 січня - день народження українського письменника та байкаря Петра Петровича Гулака-Артемовського.

     Найціннішу частину творчого доробку поета становлять передусім байки та балади, які відігравали важливу роль у процесі становлення й розвитку української літератури в перші десятиліття ХІХ сторіччя.

    Петро Петрович Гулак-Артемовський (27 січня 1790 року) народжений в селищі Городище що на Київщині в родині священника, проходив навчання в Київській академії з 1801 по 1803 рік. Після закінчення навчання у 1813 році він почав викладати у приватному пансіоні в Бердичеві, а також працював учителем у будинку заможного польського землевласника.

      У 1817 році закінчив Харківський університет, де в 1825 році став професором історії та географії, а з 1841 по 1849 рік – ректором. Висока культура, знання польської та французької мов, інтерес до Просвітництва та активна наукова діяльність зробили Петра Гулака-Артемовського видатною постаттю свого часу.

     Поет зробив значний внесок у літературу, заклавши основи нового виду – байки, давши перші зразки романтичної балади, збагативши літературну мову і продемонструвавши високу майстерність віршування. Після переїзду до Харкова в 1817 році він активно зайнявся літературною діяльністю, а його байка «Пан та Собака», опублікована в 1818 році, набула великої популярності. Почав друкуватися у 1817 р. у журналі «Український вісник».

    В історії української літератури значення Петра Петровича Гулак-Артемовського визначається його становищем наступного за І.І. П. Котляревського поета, який, використовуючи творчі методи останнього (бурлеск, травестія), спробував запровадити в українську літературу низку нових жанрів (балади:

«Твардовський» - переклад з А. Міцкевича, опублікована в журналі «Слов'янин» в 1827.

    «Твардовський» — це вільна переробка гумористичної балади А. Міцкевича «Пані Твардовська», основу якої становить досить популярна у слов'янському фольклорі легенда про гульвісу-шляхтича, що запродав душу чортові.                                                      Балада «Твардовський» користувалася значним успіхом у читачів.

    Його переклад із польської мови відомої балади «Твардовська», надрукований у 1827 р. в журналі «Вісник Європи», сам автор, Адам Міцкевич (Adam Bernard Mickiewicz; 1798-1855), сильно хвалив і, не шкодуючи власного літературного гонору, шанобливо засвідчив: малоросійський переклад вище гумористичного оригіналу «Pani Twardowska» («Пані Твардовська»); 1822).

«Рибалка»- переклад з І. В. Гете.

У байці «Пан та собака» (надрукована в 1818 р. в «Українському Віснику») Гулак-Артемовський викривав кріпацтво.

У вірші «Мудрість» (1819 р.) він оспівав мудрість та милість.

У байці «Солопій та Хівря» (1819 р.) Гулак-Артемовський виявив себе гарячим поборником рівноцінних систем чоловічої та жіночої освіти.

У роки Кримської війни написав цикл патріотичних поезій.

У вірші «Занепад століття» (1856) висловив думку про непорушність християнської ієрархії світу.

    П. Гулак-Артемовський перекладав класиків світової літератури: Жана Жака Руссо, Джона Мільтона, Адама Міцкевича, Йоганна Вольфганга Гете, Горація та інших.

    Цінною рисою в особистості та літературної діяльності Петра А.-Гулака полягала в його співчутливому ставленні до жіночої освіти. У 1819 році, в оповіданні «Солопій та Хівря», Гулак-Артемовський обрушився на ворогів жіночої освіти в такій різкій формі:

Плюнь, серце, на того, хто тобі сказав,

Що буцим Бог жінкам волосся довше дало

За те, що розум їм вкоротив,

То погань так верзла, школярство так брехало...  

Твори:

«Батько та син», 1827 — сатирична байка.

«Дві пташки в клітці».

«Справжня добрість».

«Цікавий і мовчун».

«Пан та собака», 1818 — сатирична байка.

«Рибалка» — сатирична балада.

«Солопий та Хивря», 1819 — сатирична байка.

«Твардовский» (1827) — сатирична балада.

«Тютхий та Чванько».

«Занепад століття» (1856) - вірш.

    Відносно до повних зборів його творів - було видано 1878 року в Києві, під назвою: «Кобзар Гулак-Артемовського» (за редакцією професора Потебні). 1904 року «Кобзар Гулак-Артемовського» був у більш повному вигляді перевиданий у Львові (за редакцією Романчука).

Сучасні видання:

Поетичні твори. — Київ: Наукова думка, 1984. (укр.)

Поезії / П. Гулак-Артемовський; [упоряд., авт. передмови і приміт. Б. А. Деркач] — Київ: Дніпро, 1989. (укр.)

    У період з 1818 до 1849 року в Харківському університеті він читав курси з польської мови, російської історії, географії та статистики. Приділяється увага формуванню його суспільно-політичних поглядів: з одного боку, високі пости та звання зумовили його повну залежність від імперської ідеології, з іншого боку, його поетична творчість як складова «нової української літератури» призвела до процесу українського національного відродження, в якому він зайняв чільне місце.

    З 1818 року був викладачем французької мови в Харківській жіночій академії, а вже з 1827 року очолював навчальний відділ Полтавської жіночої академії.

Майже двадцять років Петро Петрович безперервно обіймав вищі адміністративні посади: тричі його обирали деканом факультету словесності, а з грудня  1841 і до виходу у відставку(1849) він був ректором університету.

Петро Петрович Гулак-Артемовський був справді  блискучим педагогом й адміністратором.

    Він також був одним із засновників «Українського журналу»  і членом Російського товариства любителів словесності в Москві та Королівського товариства наукової дружби у Варшаві.

   Помер у Харкові 13 жовтня 1865 року.

А Добрість не вважа на злії язики,

Не пристають людські до неї побрехеньки,

І як в калюжах в дощ хлюпощуться гуски,

То, стрепенувшись, вп’ять виходять з їх сухенькі

Так Добрість чепурна виходить із брехні…

     Родовим гербом письменника, вченого та перекладача Петра Петровича Гулака-Артемовського був лук. Більше півстоліття цей автор точно спрямовував свої стріли у ціль – як самобутній український поет, як невтомний педагог, як талановитий перекладач-енциклопедист. Тому в історії української літератури значення П. П. Гулака-Артемовського визначається його родоводом із яскравими попередниками: Сковорода, Котляревський.

     В історії української літератури значення П. Гулака-Артемовського визначається його становищем наступного за Котляревським поета, який, використовуючи творчі методи останнього (бурлеск, травестія), спробував запровадити в українську літературу низку нових жанрів (балади: «Твардовський», «Рибалка»). Старі історики літератури не раз твердили про великий лібералізм ранніх творів П. Гулака-Артемовського, його різке засудження кріпацтва і т.д.

    Як спадкоємець, той автор, використовуючи вже перевірені форми – притчу та байку, і особисто освоєні методи – травестію та бурлеск, ввів у національну літературу низку нових жанрів: байки, зокрема байку-казку та байку-приказку, а також романтичні балади, притчі , послання. Це по-перше.

0    По-друге, Петро Петрович Гулак-Артемовський ніби підключив сучасну йому українську літературу до європейського культурного контексту.

    Не так і багато написав письменник (поет, байкар, перекладач) Петро Гулак-Артемовський, і вивчено його творчу спадщину, здається, всебічно, але інтерес до його слова та постаті не остигає.

    Заслуги Петра Петровича перед українським письменством незаперечні, його кращі твори збагачують культуру українського художнього слова. 

Література:

Гулак-Артемовський, Петро / І.А. Коляда [та ін.]. – Харків: Фоліо, 2019. – 128 с.  (Знамениті українці). - Бібліогр.: с. 118–119.

Гулак-Артемовський, Петро. Твори. [Текст] / Петро Гулак-Артемовський. – К.: Дніпро, 1978. – 158 с.

Гулак-Артемовський, Петро. Поезії. [Текст] / Петро Гулак-Артемовський– К.: Дніпро, 1989. – 262 с.

Гулак-Артемовський, Петро. Поетичні твори. [Текст] / Петро Гулак-Артемовський. – К.: Наукова думка, 1984. – 606 с.                                                          Зеров, М. К. Котляревщина. П. П. Гулак-Артемовський [Текст] / М. К. Зеров  // Зеров М. К. Твори: в 2 т. – К.: Дніпро, 1990. – Т. 2. – С. 30 – 36.

Аврахов Т. Г. Класик нової української літератури [Текст]: [до 200-річчя з дня народження П. П. Гулака Артемовського] / Т. Г. Аврахов // Українська мова і література в школі. – 1990. – № 1. – С. 84 – 86.

Куценко, Л. Байка П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака» [Текст]: [національне в соціальному змісті твору]/ Л. Куценко // Дивослово. – 2003. – № 8. – С. 2–3.

Павлюк, М. Гулак-Артемовський П. З погляду текстології [Текст] / М. Павлюк // Слово і час. – 1990. – № 1. – С. 45–51.

Петренко, І. Талант високий, самобутній [Текст]:[до 190-річчя з дня народження

П. Гулака-Артемовського] /І. Петренко.  // Українська мова і література в школі. – 1980. – № 1. – С. 72–74.

Фурсова, Л. На романтичній риболовлі [Текст]:[відкритий сюжетний інтернет-урок на тему «П. Гулак-Артемовський. Балада «Рибалка». Романтичний характер і національний колорит твору»] / Людмила Фурсова // Українська мова й літ. в сер. шк.., гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2010. – № 8. – С. 20 – 27.

Інтернет джерела:

http://www-library.univer.kharkov.ua/ukr/gulak.htm

http://uk.wikipedia.org/wiki/Гулак-Артемовський_Петро_Петрович

http://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=93&type=tvorch

Петро Гулак-Артемовський // https://mala.storinka.org/uploaded/images/Articles/

portrety/petro_gulak_artemovskyj/Petro_Gukak_Artemovskyj_ava_2a.jpg

 

Завітайте до нашої бібліотеки за адресою:

м. Ізмаїл,

вул. Національної гвардії України , 41

 

                                          Матеріал підготувала завідувачка

                                          інформаційно-бібліографічним відділом

                                          Семеріна Людмила Семенівна.

 

Січень 2025року.