29 січня Україна вшановує День пам’яті Героїв Крут. Для українського народу цей день став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну самостійність. На державному рівні День пам’яті Героїв Крут почали відзначати з 2003 року. Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх та нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї Вітчизни.
29 січня 1918 року відбувся бій під Крутами.
На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. Наступ більшовицькі війська вели двома групами: одна вздовж залізниці Харків-Полтава-Київ, друга – у напрямі Курськ-Бахмач-Київ.
Центральна Рада УНР у своєму підпорядкуванні мала окремі частини колишньої російської армії, що були українізовані, а також сформовані із добровольців підрозділи, серед яких варто назвати курінь Січових стрільців на чолі з Євгеном Коновальцем, загони вільного козацтва, та сформований Симоном Петлюрою Гайдамацький Кіш Слобідської України. Саме добровольці і стали опорою Центральної Ради.
24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач. Українські війська змушені були залишити Бахмач і відступити до станції Крути. На підкріплення українських частин в Крути було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів та 20 старшин (офіцерів). До юнаків школи приєдналась перша сотня (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. Переважна більшість студентів не мала достатньої військової підготовки, студенти були погано озброєні. До курсантів юнацької школи, студентів і гімназистів приєдналося ще десь до 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.
Після бою, у присмерках, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які знаходилися у резерві, під час відступу потрапили у полон. І наступного дня ці 27 героїв були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.
29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут — саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». Трагічна загибель студентського куреня під Крутами стала символом патріотизму і жертовності у боротьбі за незалежну Україну. Цей день назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.
Жанр: Військові, Екшн, Драма, Історичні, 2019 Тривалість: 110 хв. Країна: Україна Кінокомпанія: Good Morning Film Режисер: Олексій Шапарєв
Актори: Євген Ламах, Олександр Піскунов, Максим Донець, Олексій Тритенко, Олександр Олексенко, Дмитро Олійник, Микола Перестюк, Максим Белоногов, Микита Чаєвський, Андрій Федінчик, Влодимир Філатов, Роман Ясіновський, Віталій Салій, Богдан Юсипчук, Дмитро Ступка, Наталя Васько, Остап Ступка, Євген Нищук, Томаш Собчак, Олександр Абаєв, Надія Коверська, Поліна Василина, Аліна Коваленко, Сергій Дзялик, Юрій Коваленко, Влад Никитюк, Олексій Смолка, Марічка Шапарєва
«Крути 1918» — український історичний фільм-екшн режисера Олексія Шапарєва.
Стрічка розповідає не тільки про бій під Крутами зими 1918 року між молодими військовими-курсантами Української Народної Республіки та військами Радянської Росії , а і про паралельні події 1918, першого етапу радянсько-української війни.
Сюжет обрамлено історією про відвідання бійцем АТО монумента на меморіалі «Пам'яті героїв Крут».
В грудні 1917 Радянська Росія оголошує війну УНР. Більшовицьке військо кількома угрупуваннями наступає на Україну вздовж залізничних шляхів з Гомеля, Брянська і Харкова. Біля Бахмача (нині Чернігівська область) мають з'єднатися три головні ударні групи під командуванням полковника Муравйова, щоб далі через залізничну станцію Крути наступати на Київ. Урядовці УНР виступають перед киянами, розповідаючи про загрозу, проте далеко не всі згідні захищати державу, втомлені війною. Однак, гімназисти записуються в добровольці, з-поміж них Григорій Піпський.
Двоє братів — Андрій і Олекса Савицькі, закохуються у студентку Софію. Андрій відмовляється йти до війська, а Олекса іде з Софією в кав'ярню. Їхній батько, генерал Савицький, отримує кіноплівку зі свідченнями воєнних злочинів російських червоноармійців. Підглянувши за цим кіно, Андрій вирішує все ж піти до війська аби захистити державу, та потрапляє в Студентський Курінь Січових Стрільців.
Тим часом контррозвідки УНР та Франції прагнуть скооперуватися, щоб дискредитувати Володимира Леніна та завадити його планам з поширення Російської революції. Однак, українського агента, котрим виявляється Олекса, що мав передати таємний документ, перехоплюють. Олекса погоджується в обмін на життя та гроші передати більшовикам решту документів. Перший документ потрапляє до російського агента Берга, що відвідує поїзд, яким їде Михайло Муравйов. Той розпитує про обстановку в Києві та обіцяє забезпечити зброєю, щоб влаштувати повстання на заводі «Арсенал». Пронісши пістолети та вибухівку, агенти Берга під виглядом робітників захоплюють завод, але їх долають бійці Симона Петлюри. Зазнавши невдачі в захопленні Києва зсередини, більшовики посилають солдатів у наступ зі сходу...
Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, у пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни. Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років.
Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня у 1945 році війська 1-го Українського фронту почали звільнення в’язнів концтабору Аушвіц – найбільшого гітлерівського концтабору смерті, побудованого нацистами на території окупованої південної Польщі під час Другої світової війни.Офіційно визнано, що нацисти вбили 6 млн євреїв протягом Голокосту, з них 1,5 млн – в Україні, зокрема в Бабиному Яру – одному із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.
Вшановуючи всіх жертв Голокосту, жертв трагедії Бабиного Яру, світова спільнота засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до жахливих трагедій людства – позбавлення мільйонів невинних людей права на життя.
Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.
У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.
22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.
Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.
Сьогодні відзначають 107-му річницю проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин України. Нагадаємо всім землякам, що сила нації в єдності! Отже, до вашої уваги віртуальна патріотична виставка.
Тематичну літературу, представлену у відео, можна знайти у фондах читального залу ЦМБ ім. І.П. Котляревського за адресою: м. Ізмаїл, вул. Національної гвардії України, 41.
Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави. У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель. 22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі. Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.
Бої за Донецький аеропорт, одні з найзапекліших у війні на сході України, тривали з травня 2014-го до 20 січня 2015 року. Понад 242 дні українські військові, добровольці, медики й волонтери протистояли навалі російсько-окупаційних військ, відстоюючи рідну землю. Оборона летовища стала символом незламності та бойового духу нашого війська, а захисники терміналів отримали почесне ймення «кіборги».
Оборона Донецького аеропорту увійшла в історію як приклад безпрецедентного героїзму та самопожертви, продемонструвавши світові силу українського духу.
Освітньою платформою Національного Фестивалю “Код Нації”, оголошено про проведення Тестування до Дня Соборності України, який відзначається 22 січня, на згадку про проголошення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки у 1919 році, що засвідчило прагнення українського народу до єдності, незалежності та соборності держави.
Головною метою Тестування до Дня Соборності України є підвищення рівня обізнаності громадян про ключові історичні події державотворення, зокрема процеси об’єднання українських земель, утвердження ідеї національної єдності та формування соборної української держави. Проведення Тестування покликане сприяти глибокому усвідомленню цінностей єдності українського народу, поваги до конституційних засад державності, демократичних принципів і прав людини, а також розумінню значення Соборності для сучасного суспільно-політичного розвитку України.
Як завжди, абсолютно весь прибуток від цієї благодійної події буде передано на потреби Збройних Сил України.
Зареєструватись на Тестування можна на сайті події: https://unity.kod-natsii.com/ по 15.02, скласти Тестування з 10:00 22.01 по 20.02, а отримати Сертифікат учасника Тестування до Дня Соборності одразу після його складання!
До Дня вшанування захисників Донецького аеропорту – 20.01.
Усе розпочалося близько 3-ї години ночі на 26 травня 2014 року, коли на територію аеропорту вдерлися близько 80-ти добре озброєних бойовиків «ДНР», які висунули вимоги щодо виведення українських військових, що на той час охороняли внутрішній периметр ДАПу. Спроби штурму донецького аеропорту відтоді були регулярними, проте українські військові успішно їх відбивали. Тоді й народилася легенда про «кіборгів». І першими українських бійців так почали називати саме бойовики за надлюдську стійкість в обороні.
Фінальна фаза протистояння в аеропорту розпочалася 13 січня 2015 року. Після масованих артилерійських та танкових обстрілів з боку «ДНР» завалилася диспетчерська вежа аеропорту, яка в народі стала символом його оборони. Того ж дня було висунуто «кіборгам» ультиматум – або залишити аеропорт, або загинути. Військові вибрали бій, і відтоді зіткнення в аеропорту вже не вщухали.
19 січня бойовики підірвали другий поверх нового термінала, а в ніч на 22 січня бойовики замінували будівлю й зруйнували її остаточно. Від неї залишився тільки каркас, тож обороняти було більше нічого. Тільки тоді українські військові відійшли до інших будівель аеропорту та навколишніх населених пунктів.
Вовк, І. Донецький аеропорт. Справжня історія. Частина 1. Новий термінал. / Ірина Вовк. – Харків: Фоліо, 2022. – 416 с.
Оборона Донецького аеропорту стала символом незламності духу українських воїнів у російсько-українській війні. 244 доби українські вояки надлюдськими силами тримали об’єкт, який за військовою логікою і здоровим глуздом втримати було майже неможливо.
Ми небагато знаємо про причини та обставини захоплення Донецька і його аеропорту. Десятки успішних військових операцій Збройних сил і добровольців відбулися в межах оборони ДАП, але свідчень про них вкрай мало.
У першій частині книги автор розповідає історію ДАП від будівництва терміналів до розгортання драматичних подій оборони аеропорту, до його падіння. Про все, що відбувалося тоді день за днем свідчать безпосередні учасники: командири й бійці української армії, добровольці, медики, волонтери, журналісти.
Іноді ти спиш ще більше, коли насправді треба просто виговоритися. Йдеш на тренування, коли його краще пропустити, або намагаєшся зібратись із думками, коли варто побути в тиші. І це окей. У дописі знайдеш три типи втоми й прості способи, як відновитися по-справжньому. Комбінуй їх, якщо потрібно, і не забувай дбати про себе. Домовились? 👀
4 січня відзначається Всесвітній день азбуки Брайля, започаткований на честь дня народження винахідника шрифту для незрячих Луї Брайля. У дитинстві він осліп, проте адаптувався до нового способу життя й створив відому на весь світ систему – шрифт Брайля.
У грудні 2019 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення щороку 4 січня відзначати Всесвітній день азбуки Брайля, щоб підвищити обізнаність суспільства про значення азбуки для незрячих та слабозорих.
Що таке азбука Брайля?
Це – тактильний шрифт, який за допомогою 6 точок дозволяє передати всі літери, цифри, музичні, математичні та наукові символи. Він у всьому світі використовується незрячими для читання й забезпечує передачу важливої інформації.
Азбука Брайля надзвичайно важлива у контексті соціальної інтеграції. У світі нараховують приблизно понад 2,2 мільярди незрячих людей чи з порушенням зору.
За даними ВООЗ, приблизно 1 мільярд випадків сліпоти або порушень зору є наслідком відсутності профілактики та лікування.
Всесвітній день азбуки Брайля — нагадування про важливість доступності та незалежності для незрячих або людей з вадами зору. Реальність така, що багато закладів — ресторанів, банків, лікарень — не оснащені меню, виписками чи рахунками зі шрифтом Брайля. Це означає, що сліпим або людям з вадами зору не надається свобода вибирати собі вечерю або зберігати конфіденційність своїх фінансів.